Панас Мирний і “Хіба ревуть воли”: 10 файних фактів, шо вшпилять житомирян
Панас Мирний — то не просто письменник, а душа української літератури, чиї твори, як “Хіба ревуть воли, як ясла повні”, чіпляють за живе. У Житомирі його шанують, бо книга — про життя, боротьбу й правду, шо близькі кожному. Розказуємо 10 цікавих фактів про Панаса Мирного та його роман, шо теревенять на районі й де шукати книгу в 2025 році. По-житомирськи, без зайвих балачок, гайда!
1. Панас Мирний — псевдонім чиновника
Панас Мирний — це псевдонім Панаса Рудченка, який народився 13 травня 1849 року в Миргороді. Працював дрібним чиновником у Полтаві, а писав ночами, ховаючи твори від начальства.
Теревені від діда Гриші, вул. Хлібна: “Панас ховав свої писання, як скарб! Житомир шанує, бо він писав про наше, просте!”
2. Роман написаний із братом
“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний створив разом із братом Іваном Біликом. Іван додав соціальну гостроту, а Панас — психологію героїв.
Теревені від Сашка, студента з Богунії: “Два брати замутили таку книгу! У Житомирі читаємо, бо вона про життя, як на районі!”
3. Назва — із Біблії
Назва роману взята з Книги Йова (6:5): “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це символ несправедливості: люди бунтують, коли життя гнобить, хоч усе начебто є.
Теревені від баби Люби, вул. Вітрука: “Назва — як приказка з села! Житомир читає, бо Панас знав, як воно, коли душа кричить!”
4. Книга заборонена й видана в Женеві
Роман був заборонений у Російській імперії через критику кріпацтва. У 1880 році його видали в Женеві й нелегально завозили в Україну.
Теревені від Вітька, таксиста на Корбутівці: “Панас книгу через кордон тягнув, як контрабанду! Житомир пишається, шо він наш!”
5. Натхнення — із подорожі
Ідея роману прийшла після нарису “Подоріжжя од Полтави до Гадячого”, де Панас описав життя селян. Реальні історії стали основою сюжету.
Теревені від Олі, продавчині на “Житньому”: “Панас із дороги писав, як наше життя! Житомир читає, бо це про наших людей!”
6. Перший соціально-психологічний роман
“Хіба ревуть воли” — перший в Україні соціально-психологічний роман, шо показує, як суспільство ламає долі, як Чіпки.
Теревені від Тані, баристи на Михайлівській: “Чіпка — як хлопець із Житомира, шо бореться! Книга в бібліотеці — бери й читай!”
7. Панас боявся арешту
Через критику влади Панас Мирний писав під псевдонімом і ховав рукописи, шоб не попасти за ґрати. Його брат Іван теж ризикував.
Теревені від Ані, блогерки з Київської: “Панас писав, як партизан! Житомир шанує, бо він за правду бився!”
8. Роман перекладали за кордоном
“Хіба ревуть воли” переклали кількома мовами, бо книга показала світові українське село. У 2025 році її читають у Європі.
Теревені від Славіка, студента з центру: “Нашу книгу в Європі читають! Житомир пишається Панасом, бо він показав світові Україну!”
9. Панас Мирний любив фольклор
Панас збирав народні пісні й казки, які вплів у роман. Діалоги Чіпки чи Галі — наче живі розмови з Житомирщини.
Теревені від баби Галі, вул. Перемоги: “Читаю Панаса — як чую нашу мову! Житомирщина в книзі, як у селі розказують!”
10. Похорони на волах
Коли Панас Мирний помер у 1920 році, його труну в Полтаві везли воли — як символ роману й пошани до селян.
Теревені від діда Міші, Коростишів: “Панаса на волах везли, як у книзі! Житомир пам’ятає, бо він писав про наше!”
Де читати “Хіба ревуть воли як ясла повні”?
- Бібліотеки: Житомирська обласна бібліотека (вул. Новий Бульвар, 4, безкоштовно) чи бібліотека ім. Олега Ольжича (вул. Добровольчих батальйонів, 3).
- Онлайн: ukrlib.com.ua (безкоштовно), аудіокнига на YouTube (канал “Українська література”).
- Книгарні: “Книгарня Є” на Михайлівській, книга від 150 грн.
Порада від місцевих: Бери книгу в бібліотеці чи слухай на YouTube увечері — Житомир читає Панаса з ромашковим чаєм із “Зеленої аптеки” на Київській (15 грн)!
Чому “Хіба ревуть воли” — то любов Житомирщини?
“Хіба ревуть воли, як ясла повні” — це не просто книга, а правда про життя, яку Панас Мирний писав із душею. У 2025 році житомиряни читають її в бібліотеках чи слухають на YouTube, бо вона про боротьбу, як у нас на районі. Іди в бібліотеку, бери чай із “Зеленої аптеки” й поринай у роман. Житомирщина тішиться, і ти заціни!
