Громади переходять до опалювального сезону, і саме в перші тижні роботи теплопостачальні підприємства та водоканали виявляють арматуру в камерах, яка не тримає або не закривається до кінця. Паралельно триває масштабне будівництво: лише на Одещині зводять групові водопроводи з 218 км магістралей і 385 км розвідних мереж. Значна частина робіт — не прокладання труб у чистому полі, а заміна арматури в старих тісних камерах, і тут на перший план виходять дискові затвори, які часто називають батерфляй.
Реконструкція в тісних камерах: де виграє компактність
Більшість водопровідних і теплових камер в українських містах будували під чавунні засувки старого зразка, з великою будівельною довжиною і висувним шпинделем. Коли таку засувку великого діаметра треба замінити, а камера тісна і наполовину зайнята іншими трубами, монтаж перетворюється на складну операцію з демонтажем перекриття або розширенням камери.
Дисковий затвор у міжфланцевому виконанні вставляється між фланцями, і його будівельна довжина в рази менша, ніж у засувки того самого діаметра. Він легший, тож його простіше опустити в камеру і змонтувати без важкої техніки. Для реконструкції, яку треба виконати швидко, це суттєва перевага, особливо коли ремонт іде на діючій мережі і кожна година відключення має значення.
Чим батерфляй відрізняється від засувки
Принцип роботи затвора простий: у корпусі обертається диск на осі, і для повного відкриття чи закриття його достатньо повернути на чверть оберту. У відкритому положенні диск залишається в потоці, тож затвор створює трохи більший гідравлічний опір, ніж повнопрохідна засувка, і через нього неможливо пропустити очисні пристрої для труб.
Швидкість — водночас перевага і ризик. Засувку закривають десятками обертів маховика, а затвор можна перекрити за секунди. При цьому більша частина зміни витрати припадає на останню частину ходу диска: доки затвор відкритий навпіл, потік змінюється мало, а потім різко падає. Саме тому швидке закриття великих затворів провокує гідроудар, і їх комплектують редукторами або приводами з регульованим часом закриття.
Водопровід: на що зважати під час підбору
Для мереж питної води важливі матеріали, що контактують з водою: ущільнення сідла зазвичай виготовляють з EPDM, а корпус покривають епоксидною фарбою, яка захищає його від корозії і не впливає на якість води. Під час закупівлі варто перевіряти наявність відповідних сертифікатів для питного водопостачання.
На практиці для водопроводу застосовують засувки батерфляй у двох основних виконаннях. Міжфланцеві стискаються між двома фланцями трубопроводу і є найкомпактнішими. Виконання з різьбовими вушками (lug) дає змогу демонтувати трубу з одного боку, поки затвор утримує тиск з іншого, що зручно на кінцевих ділянках і вузлах перемикання. Але допустимий тиск у такому режимі зазвичай нижчий за номінальний, тож його варто перевіряти в документації виробника.
Окрема пастка — поліетиленові труби. Їхній внутрішній діаметр менший, ніж у сталевих чи чавунних того самого номінального розміру, а диск затвора у відкритому положенні виступає за межі корпусу. Якщо цього не врахувати, диск може впертися в стінку труби або фланцевого перехідника і не відкритися повністю. Перед монтажем варто звірити розміри диска з внутрішнім діаметром труби.
Тепломережі: температура і тип ущільнення
У тепломережах головне обмеження — температура теплоносія. Затвори з гумовим ущільненням сідла добре працюють на зворотних трубопроводах і в системах, де температура не перевищує допустимої для матеріалу ущільнення. На подавальних лініях магістральних мереж з вищою температурою застосовують ексцентрикові затвори, у яких вісь диска зміщена, тож диск відходить від сідла на початку повороту і менше його стирає. Подвійно-ексцентрикові зазвичай мають ущільнення з термостійких полімерів, а потрійно-ексцентрикові — металеве, розраховане на найвищі температури і тиски.
Помилка у виборі тут проявляється не одразу. Гумове сідло, яке працює на межі температурного діапазону, поступово твердне і втрачає герметичність, і першої ж зими затвор, який мав ізолювати ділянку для ремонту, пропускає теплоносій.
Типові помилки під час експлуатації
Найпоширеніша помилка — використання затвора як регулюючого елемента в частково відкритому положенні тривалий час. Більшість стандартних затворів розраховані на роботу «відкрито — закрито», а при дроселюванні потік із високою швидкістю зношує сідло і край диска. Друга помилка — встановлення на середовищах з великим вмістом твердих частинок: волокна і пісок накопичуються навколо осі диска і заважають щільному закриттю. Для таких середовищ, наприклад на каналізаційних станціях, доцільніші шиберні засувки. Третя — закриття затворів великого діаметра без редуктора або з надто швидким приводом, що провокує гідроудари.
Що врахувати під час реконструкції
Дискові затвори дають змогу швидше і дешевше модернізувати вузли там, де класична засувка просто не поміщається. Щоб ця перевага не обернулася проблемами, під час проєктування реконструкції варто визначити, де потрібна саме запірна функція, а де регулювання, підібрати матеріал ущільнення під температуру і середовище, передбачити редуктор або привід з регульованим часом закриття на великих діаметрах і звірити розміри диска з внутрішнім діаметром труб, особливо поліетиленових. У специфікаціях для тендерів варто прописати виконання корпусу, матеріали, допустимий тиск для lug-виконання і сертифікати для питної води. Тоді компактна арматура стане перевагою реконструкції, а не джерелом нових аварій.
